Наша продукция
На Лисiй горi

В.Стус. На Лисiй горi догоряє багаття нiчне

На Лисiй горi догоряє багаття нiчне, 
I листя осiнне на Лисiй горi догоряє, 
а я вже забув, де та Лиса гора, i не знаю, 
чи Лиса гора впiзнала б мене. 
Середина жовтня, пора надвечiр'їв твоїх, 
твоїх недовiр i невiр i осiннього вiтру. 
I вже половина життя забуваеться. Грiх 
уже забувається. Горе i радiсть нехитра. 
Середина жовтня — твоїх тонкогорлих розлук, 
I я вже не знаю, не знаю, не знаю, не знаю, 
чи я вже помер, чи живу, чи живцем помираю, 
бо вже вiдбринiло, вiдквiтло, вiдгасло, вiдграло навкруг. 
Та досi ще пахнуть тужливi долонi твої, 
і губи гiркi аж солонi i досi ще пахнуть, 
і Лиса гора пролiта — схарапудженим птахом, 
і глухо в набухлих аортах надсадно гудуть голуби.